Всі ми пам’ятаємо гарну українську пісню   «Ходить гарбуз по городу», але не всі знаємо  чому  саме гарбуз  став головним  героєм цієї народної творчості.
Виявляється,  в раціоні українців  гарбуз займав чи не найголовніше місце. Люди в давнину можливо й не знали, що  в гарбузі багато сахарози — до 14 %, великий набір вітамінів: С, В , В,, РР, Е, чимало мінеральних речовин: калій, кальцій, магній, мідь, залізо, фосфор, кобальт.  Є  навіть білки й ферменти.
  Але українці давно помітили, що вживання  гарбузових страв позитивно діє на організм людини, особливо якщо його вживати у сирому вигляді.
Гарбузовий напій – заспокоює нервову систему, гарбузове насіння – допомагає  позбутися глистів, гарбузова  м'якоть – позбавляє нудоти та морської хвороби.
Цікаво, що мандрував гарбуз до України тисячі років і потрапив під руку наших господарів лиш у 16 столітті.
Насіння гарбуза було знайдено ще при розкопках перуанських гробниць, вік яких три тисячі років до нашої ери. Звідти гарбуз потрапив до Єгипту та Китаю.
Після відкриття Америки з гарбузом познайомилися і європейці. З штату Техас, де культивували дану рослину, гарбуз був завезений до Європи, і тут він швидко ввійшов в культуру усіх країн світу.
Про цінність гарбуза свідчить той факт, що на Таіті грошова одиниця і гарбуз мали одне і те саме позначення - гурд. З його твердої шкіри виготовляли посуд, колеса, музичні інструменти.  До речі, українські господині використовували гарбуз як тару для засолювання огірків. Солили  їх за звичайним рецептом, а от смак огірків був неперевершеним.