«Якщо все буде добре, повернусь назад». Вінничани про своє місто та життя за кордоном
Катерина (16), студентка:
— Мені подобається Вінниця. Навчаюсь у Хмельницькому на прикордонника, але планую повернутися. З моєю спеціальністю буде важко знайти роботу, але все можливо вдало складеться і я житиму тут, разом з батьками.
Олексій (37), зварювальник:
— Добре там, де нас немає. Їздив на роботу за кордон, у Польщу, але повернувся. Там, звичайно, зарплати більші, але й вимоги. У дружини добра робота у Вінниці, тому виїжджати ми не плануємо.
Світлана (79), пенсіонер:
— Приїхала у Вінницю з Полтавської області. Живу тут на старості у племінниці. Коли ще працювала при радянській владі, то не було з чим їздити, а зараз вже пізно. Раніше їздила лише до сусідніх республік і ніколи за кордон.
Леонід (80), пенсіонер:
— До Вінниці приїхав давно. Раніше жив у Криму. Сюди переїхав за сімейними обставинами. У Криму залишилися родичі, хотілось би колись туди ще повернутися. Раніше служив у Чехії, також повернувся туди б з радістю.
Марія (44), рекламник:
— Приїхала у Вінницю з Житомира і вже десять років тут працюю. У мене гарна робота і я ніколи не задумувалася про переїзд. За кордон можна було б поїхати, але тільки для подорожі. Мені тут все подобається.
Валерій (22), охоронець:
— Я народився в Україні і тут хочу жити. Жити у будь-якій іншій країні мені не цікаво. Подорожувати за кордон можна було б, але працювати там якось не хочеться. Мені просто це не цікаво.