У Хмільнику, де проживає Валерій Лобур, у понеділок був невеликий морозець. Саме в цей день спілкувалися з цим «гарячим» чоловіком. На роботу в банк, де він працює комп’ютерником, пан Валерій прийшов у… літній тенісці з короткими рукавами. Взутий у літні туфлі. Без головного убору. Хто його зустрічає на вулиці, оглядається, робить великі очі. Аби уникнути таких поглядів, інколи накидає на плечі піджак чи светр. Обов’язково одягає їх, коли вітряна погода з морозцем.  



Він один-єдиний раз за своє життя купував пальто. Майже не носив його. Дотепер висить у шафі. Найбільше, чим вразив цей чоловік – його не беруть застудні захворювання. Останній раз грип «чіплявся» до нього ще у 1986 році. Запам’ятав цей рік за трагічною датою. Тоді сталася Чорнобильська аварія. Йому робили щеплення. Не пригадує яке само. Зате добре запам’ятав фразу лікаря. Той казав: «У тебе, чоловіче, або 100-відсотковий імунітет, або його взагалі нема…» Як він сам пояснює такий стан свого організму? Як підтримує здоров’я? Чи купається в ополонці? Чим харчується? Про це пан Валерій розповів журналісту

Відколи закінчив школу – шапку не носить

Уже змалку Валерій відчував, що впріває, коли мама закутувала його в зимову вдяганку і одягала шапку. Каже, просив не робити цього. Пояснював, що йому недобре через це. Та хіба дорослі завжди чують своїх чад? Не дивно, що додому повертався розхристаний і з шапкою в руках.



-Коли закінчив школу, шапку відтоді не носив, - каже співрозмовник. - Поїхав на навчання, а потім служба в армії, робота. Мами поруч не було. Без шапки почувався зручно. Як і без іншого верхнього одягу. Така особливість мого організму – легко переносити холоди – закладена, очевидно, від народження. Принаймні з дитинства і дотепер комфортно почуваюся у холодні дні. А ось літо для мене - біда. Повертаюся додому з роботи, сідаю під вентилятором і так можу залишатися до ранку.



При мінус 44 – у тоненькій куртці

У пана Валерія незвична ще й спеціальність. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут. Здобув фах інженера, зокрема, з виробництва і ремонту двигунів підводних човнів. Його спеціалізація – ядерні реактори. Практику проходив на Півночі. Так сталося, що й строкову службу служив там само. І працював у Сєвєродвінську та Мурманську  аж до того часу, поки Україна не здобула незалежність.



-Наша військова частина дислокувалася на одній із сопок під Мурманськом, - згадує співрозмовник. – Сніги так замітали довкола, що, бувало, три доби поспіль розчищали проїзд до основної траси, хоча вона проходила неподалік. Хто хворів, той, звичайно, не працював. Дивися на хлопців і думав, якби це собі підхопити температуру, щоб хоч трохи відлежатися у санчастині. І сніг їв, і гарячим чаєм запивав, а не брала застуда.

-Одного разу. Коли працював на заводі з ремонт підводних човнів, поїхав у відрядження у простій куртці з болоньї, - згадує співрозмовник. – А мороз припік до мінус 44 градусів. Це була найнижча температура, яку витримав у своєму житті у легкому одязі.

За літо «скинув» 20 кілограмів

-Будь-яку особливість свого організму треба розвивати, - зазначає Валерій Лобур. – Я ж міг би мислити, як усі люди: настала зима – тепло одягайся, літом – навпаки, носи легкий одяг. Але якщо я зимою у пальто почуваюся, як у панцернику, упріваю, то навіщо над собою знущатися? Тільки заради того, що інші одягнені? Недавно дізнався цікаву статистику. З’ясовується, 95% людей позбавлені критичного мислення.



Кожна людина зобов’язана навчитися слухати самого себе, тобто свій організм. Він постійно підказує, що робити, аби гарно почуватися. Не тільки в тому, як одягатися. Так вважає співрозмовник.

У їжі дотримується принципу роздільного харчування. Каже, не поєднує за обідом чи сніданком першу і другу страви. Перших страв взагалі мало споживає. Причому, давно. Зате каші до смаку. З будь-яких круп. Овочі, фрукти – обов’язково. Яблука, морква, селера, буряки на столі у нього постійно. Додає до раціону спіруліну. До алкоголю байдужий. Під час свят, чи особливих зустрічей п’є червоне сухе вино. Палити покинув 32 роки тому. На вигляд чоловік стрункий, підтягнутий.



-Це я зараз такий, а минулої зими мав на 20 кілограмів більше, - пояснє він. – Протягом минулого літа позбувся їх. І це правда.  Вранці і увечері обов’язкова фізкультура, роздільне харчування, та й то у малих кількостях – і ось результат. У кожного з нас свої особливості організму, тому, чи вдасться так само скинути вагу комусь іншому, не знаю.   

-Він що у вас ненормальний, - інколи чує такі слова, або їх передають друзі, коли вислуховують на адресу Валерія. – Зимою – у тенісці!...

Чоловік звик до цього. Насправді пальто у нього є. Один разу купив його у своєму житті. Одягав декілька разів. Решту часу висить у шафі…

Такі випадки – рідкість

Лікар Лілія Долгова:



-Одразу скажу, що такі випадки трапляються не часто, принаймні, у моїй практиці не було пацієнтів з яскраво вираженим порушенням терморегуляції тіла. Не доводилося чути про це і від колег, з якими працюю.

У цієї людини погано розвинуті рецептори холоду. Це фізіологічний процес, отриманий з народження. У нашому випадку аномалія у розвитку системи терморегуляції  не впливає негативно на життєдіяльність людини, на стан її здоров’я. Чоловік не скаржиться на порушення тиску, частоту дихання чи серцевих скорочень. Все це  дає підстави говорити про його гарне здоров’я. Не одягаючи зимовий одяг, людина  мимоволі загартовує організм. Тому морозне повітря не призводить до обмороження відкритих частин тіла. До того ж, загартована людина не боїться застудних захворювань.

Тепер згадаймо, що говорить герой розповіді про теплу погоду, особливо, спекотні дні. Він зізнається, що важко переносить спеку. Таким чином маємо ще одне підтвердження симптому порушення терморегуляції тіла. У спекотні дні така людина має бути особливо уважна у ставленні до свого здоров’я. Якщо взимку у неї нема підстав відвідувати лікаря, то влітку не варто цим нехтувати.