На жаль, для суспільства загалом, і на щастя для влади, не так багато людей, які дочитують закони до кінця і можуть їх вірно трактувати. Так і сталося з законом про головний фінансовий план країни на поточний рік. Директори деяких вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації побачили світло в кінці тунелю через призму виходу зі структури закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Це ж як потрібно було читати Закон, щоб дійти таких висновків? Риторичне запитання. Найстрашніше в тому, що свою думку і «висновки» після прочитаного директори поширюють серед трудових колективів і підбурюють до прийняття рішення на зборах щодо виходу навчального закладу зі структури університету…

Відтак, так звана «ініціативна група» Брацлавського агроекономічного коледжу ВНАУ на офіційному сайті навчального закладу не соромлячись безглуздості власних висловлювань публікує інформацію про наміри вийти зі структури університету. Найстрашніше те, що у повідомленні автори посилаються на Ст. 24 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», однак наведена у повідомленні цитата відсутня у офіційному тексті Закону. Це перше, що насторожує. Далі наведено інформацію про Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Однак дана концепція є лише проектом, а не нормативно-правовим актом, на який варто було б опиратися. І якщо вже ґрунтуватись на Концепції, то там чітко сказано, що Україна зацікавлена у збереженні кращих традицій та кращої практики діяльності технікумів та коледжів, спрямованих на підготовку працівників середньої ланки із затребуваних спеціальностей. І жодного слова про доцільність реформування цієї освітньої ланки шляхом відокремлення коледжів від університетів.

Дуже насторожує той факт, що керівництво коледжу дозволяє собі вводити в оману свій колектив, з яким працює щодня пліч-о-пліч, а публікація таких даних на офіційних ресурсах підтверджує факт зловживання довірою, маніпулювання даними, інформацією. При цьому не слід забувати, що у навчальних закладах формується еліта нації, яка повинна доносити до широких верств населення важливі та складні речі простими словами, а не перекручувати їх на протилежні. І керівники навчальних закладів, які провадять таку політику, просто не заслуговують обіймати такі посади, не кажучи про відповідальність за наслідки рішень, які вони приймають.

Абсурдність виникнення бажання виходу зі складу університету притаманна ще одному навчальному закладу І-ІІ рівня акредитації – Чернятинському коледжу ВНАУ. Формування окремої юридичної особи, яка вже фінансуватиметься не з державного бюджету, а з місцевого, це те саме, що будувати підступи проти самого себе. І якщо керівництво коледжу не розуміє цього – це одна біда, і зовсім інша, якщо вони це роблять цілеспрямовано, переслідуючи власні інтереси. В останньому випадку – це злочин перед людьми.

Враховуючи вищенаведене, варто ще раз підкреслити важливість питання фінансування різних щаблів вищої освіти. І єдиним, на нашу думку, інструментом формування ефективної системи освіти, і зростання національної економіки, і підвищення добробуту громадян є формування поінформованого, обізнаного громадянського суспільства, яке, в свою чергу, створюється не лише за допомогою розвинутої системи засобів масової інформації, а завдяки навикам фільтрувати і перетворювати весь потік інформації у знання, на основі яких можна прийняти правильні рішення. А формуванням таких навиків займається саме сфера освіти. І коло замикається…

Молоді науковці