Цьогорічна осінь не вельми щедра на тепло, але щедра на гриби.
    Поклавши руку на серце, абсолютна більшість завзятих грибників зізнається, що їм більше  до вподоби гриби шукати, аніж  споживати. Крім відпочинку, єднання з природою та самим собою,  є ще один важливий момент, який  дарує  збирання грибів.
Психологи стверджують, що для людини пошук грибів - це своєрідне полювання, випробовування себе на удачу та щастя. Недарма ж народне прислів’я каже: «Зі щастям добре й по гриби ходити».
Однак, якщо ви не знаєте закони лісу та  не маєте уявлення де ж ростуть гриби, не варто сподіватися на талан. І навпаки, маючи елементарні знання про природу, знайти гриби у лісі зовсім не складно.
   Перш за все, вирушайте  по гриби вдо­світа. Тоді вони свіжі, міцні, сокови­ті, духмяні, добре помітні для ока. Особливо варто вирушати до  лісу  у дні, коли  моросить теплий, так званий грибний дощик.
   Однак, не кваптеся вирушати до лісу од­разу ж після того, як бризне перший - ліпший дощик. Бо то неправда, що гриб дозріває за одну ніч чи  навіть за дві-три години. Щоб вирости, мас­люкам треба днів два-три, а деяким грибам ще більше: підберезники, ли­сички, опеньки ростуть десять днів, білі та підосичники — одинадцять.
 По лісі слід ходити без поспіху. Якщо знайшовся один гриб, оглянь­теся, побродіть навколо — нерідко гриби полюбляють рости в компанії, великими сім’ями.
  Гриби — діти лісу, отож водяться вони там, де багатий на перегній грунт, помірне тепло, куди не потра­пляють прямі промені сонця. Уника­ють гриби сильно затінених, заболо­чених чи вкритих мохом місць. На дуже сухих ділянках, у вільшаниках, ялівниках їх теж годі шукати.