КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Вищий навчальний заклад “Київський міжнародний університет” – член Європейської асоціації міжнародної освіти – розпочав свою діяльність 1994 року. Освітню діяльність здійснює відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України, серія АД № 072604 від 14.08.2012, IV рівень акредитації, серія РІ –IV №1155074.

Завданням Київського міжнародного університету є підготовка фахівців, здатних вести діяльність, спрямовану на розбудову правової незалежної демократичної соціально орієнтованої української держави, зміцнення її міжнародних зв’язків, залучення громадян України до здобутків загальнолюдської цивілізації.

Основна мета освітньої діяльності КиМУ – підготовка національної політичної, економічної, наукової еліти України – визначена концепцією його розвитку і, від часу заснування, послідовно втілюється в життя професорсько-викладацьким складом Університету.

Пріоритетами Університету були визначені Освіта і Творчість, Професіоналізм і Культура, Патріотизм і Толерантність, а три “кити”, на яких ґрунтується його освітньо-наукова діяльність – дисципліна, субординація і професіоналізм – дали змогу втілити в життя ідею підготовки якісного високопрофесійного фахівця.

Специфікою та однією із суттєвих переваг КиМУ є вивчення іноземних мов, а їхній перелік (24 іноземні мови) є унікальним не лише в Україні, але і для ВНЗ Європи й країн СНД. Для підготовки фахівців, здатних здійснювати зовнішньополітичну, міжнародну діяльність, навчальний процес в Університеті проходить двома мовами – українською і англійською.

За роки існування Університету сформовано професорсько-викладацький склад – 247 штатних працівників, з яких 70 % – викладачі з вченими званнями й науковими ступенями доктора наук і кандидата наук. До навчального процесу залучаються керівники і провідні фахівці апарату Верховної Ради України, Конституційного Суду, Верховного Суду, Генеральної прокуратури, МЗС України та інших міністерств. 12 науково-педагогічних працівників є членами іноземних академій і міжнародних наукових товариств. Понад 30 працівників представлені в спеціалізованих і експертних радах, науково-методичних комісіях, спілках, асоціаціях тощо, зокрема, у спеціалізованих радах у захисту кандидатських і докторських дисертацій – 16 осіб; експертних радах ВАК – 4; науково-методичних комісіях Міносвіти – 7; редколегіях видавництв – 8; науковими консультантами комісій Верховної Ради України – 4.

Історія КиМУ розпочалася з 1994 року, коли Хачатур Володимирович Хачатурян висловив ідею про створення вищого навчального закладу з метою підготовки фахівців-дипломатів для незалежної України, які змогли б заповнити вакуум, що існував тоді в Україні на терені східної дипломатії. Ця ідея була підтримана провідними політиками і дипломатами нашої молодої незалежної держави. У своєму становленні КиМУ пройшов декілька етапів: початок покладено Центром інтенсивного вивчення іноземних мов “Knowledge”, де метод інтенсиву професора Хачатуряна Х.В. підтвердив ефективність нових технологій навчання іноземним мовам; визнання Міністерством освіти і науки України Міжнародного інституту лінгвістики і права як вищого навчального закладу і надання йому права на освітню діяльність; перетворення Міжнародного інституту лінгвістики і права в Київський міжнародний університет.

Нині у структуру Університету входять 6 інститутів (інститути лінгвістики, міжнародних відносин, журналістики, телебачення, кіно і театру, психології та соціально-політичних наук, юридичний), 3 факультети (економічний, медико-фармацевтичний, будівництва та архітектури), 3 науково-дослідні інститути: НДІ з економічних і гуманітарних проблем (директор – професор Швайка М.А.), НДІ глобалізації та європейської інтеграції (директор – доц. Чумаченко О.А.), НДІ сходознавства (директор – професор Мушкудіані О.Н.). Кількість студентів на всіх формах навчання 6800 осіб. За роки своєї роботи Київський міжнародний університет випустив 8522 фахівця, серед них: бакалаврів – 4003, магістрів – 2418, спеціалістів – 1855, перепідготовку пройшли і здобули другу вищу освіту – 246 осіб.

Випускники Університету працюють у посольствах України в Великобританії, Канади, Іспанії, Лівії, Нігерії, Данії, Нідерландах, США, на радіо і телебаченні, у юридичних компаніях, очолюють компанії і мають власний бізнес, поповнили ряди українських науковців у галузі філології та юриспруденції.

У забезпеченні навчального процесу беруть участь 26 кафедр: германської філології, романської філології, теорії та практики перекладу, міжнародних відносин та зовнішньої політики, міжнародного права та порівняльного правознавства, міжнародних економічних відносин, країнознавства і міжнародного туризму, міжнародного бізнесу, міжнародної інформації та інформатики, іноземних мов, кримінального права та процесу, цивільного і господарського права, теорії та історії держави і права, адміністративного і фінансового права, теорії та історії журналістики, соціальних комунікацій, кіно-, телемистецтва, театрального мистецтва, слов’янської філології та загального мовознавства, української і світової культури та літератур, психології, соціології та соціального управління, суспільно-політичних наук, економіки та менеджменту, фармації, будівництва та архітектури, фізичного виховання.

Висока якість освіти неможлива без її поєднання з науковою роботою, метою якої є забезпечення реалізації державної політики у сфері науки, науково-технічної, інноваційної діяльності. Основними напрямами наукових досліджень в Університеті є: міжнародно-правові, політичні та економічні засади Європейської інтеграції України; захист прав людини; міжнародні й національні аспекти; Україна в умовах європейської інтеграції і глобалізації світу. Науковці переймаються проблемами конституційних реформ, беруть активну участь у суспільному, громадському і політичному житті держави, організують проведення круглих столів з обговорення проекту Закону “Про внесення змін до Конституції України”, який запропонований Президентом України суспільству. Колектив Університету підтримує зусилля Президента України щодо вступу України до Європейського Союзу, необхідності проведення політичних і економічних реформ, усунення двовладдя у керівництві країною, впровадження єдиного центру державної влади в Україні в особі її Президента.

Проведення Конституційних реформ, вважає колектив Університету, сприятиме установленню чіткої структури виконавчої влади, підвищенню відповідальності посадових осіб всіх рівнів, знищенню корупції, відкритості, прозорості у діяльності органів місцевого самоврядування і Верховної Ради України.

Упродовж 2008–2012 навчального року науково-педагогічними працівниками Університету підготовлено 20 монографій; 59 підручників (навчальних посібників) і курсів лекцій; проведено 39 науково-практичних конференцій, з поміж них – 23 студентські.

Традицією навчального закладу є щорічне проведення міжнародної науково-практичної конференції “Україна в євроінтеграційних процесах”, а також конференцій з найважливіших суспільно-політичних проблем, зокрема: “Християнство як феномен культури” (2000-річчя християнства); “Україна в ХХ столітті: уроки, проблеми, перспективи”; “Українська національна ідея” (75-річчя Голодомору, геноциду в Україні); “Нове державницьке воскресіння України” (90-річчя Української народної республіки), за результатами яких видано збірники наукових праць.

Запорукою успішної наукової діяльності є висококваліфікований колектив вчених. Університет пишається видатними науковцями, які відомі не лише в нашій державі, а й далеко за її межами, а саме: професори М.А. Швайка, Р.П. Іванченко, І.П. Ющук, Л.В. Артемова, О.І. Гринів, В.А. Клименко, В.І. Троненко, С.І. Горевалов та ін.

В аспірантурі, докторантурі КиМУ навчається 41 аспірант, 39 здобувачів і 3 докторанти. Видаються наукові вісники таких серій: “Іноземна філологія”, “Міжнародні відносини”, “Психологічні науки”, “Педагогічні науки”, “Літературні студії”, а також фахові журнали “Наше право” і “Європейські перспективи”, у яких друкуються статті як викладачів, так і студентів, учасників конференцій, круглих столів.