- Мамо, їсти, мамо!
Тіло, як лозинка,
У очах блакитних
Глибина озер.
- Сину мій коханий.
Бідолашний синку,
Ось приїде тато.
Хліба привезе...

Анатоль Галан. (Скорочено, з поеми «Хам»)

Під час  голодомору  в Україні   за хвилину помирало 17 людей,  за годину -  1000,  а за  день – 25 тисяч українців.  Найбільше померло  дітей, які  перед смертю марили одним – окрайцем  хліба.
Країна родючих чорноземів та прадавнього хліборобського народу знемагала від  голоду, спланованого комуністичним режимом Йосипа Сталіна.
У 1932-1933 роках був гарний врожай, але українці його не мали, все до зернини було виметено з селянських обійсть і вивезено. У тих же роках за експортовані на захід мільйони тон українського зерна Кремлеві було виплачено 42 мільйони 200 тисяч американських доларів.