Становище  сільських жінок в Україні достатньо складне, але  влада ніяк на це  не реагує.
    На державному рівні жінкам, які мешкають в сільській місцевості приділяється незначна увага. Відсутні програми  захисту  та підтримки прав сільських  жінок, які мають високий нереалізований потенціал.
В українських селах мешкає 8 мільйонів жінок, які потерпають від безробіття, насильства, швидко спрацьовуються та старіють.
       Кожна восьма сільська родина в Україні має ходити по воду більше  ніж за 200 метрів, і  зазвичай це обв’язок жінки.  Саме їй доводиться готувати їсти, прати, напувати худобу, виховувати дітей та поратися по господарству.  На плечі сільських жінок перекладено багато роботи – їх життя докорінно відрізняється від життя міщанок і навіть від життя сільських чоловіків.
      Важко уявити, як жінка, зморена за день роботою, увечері сяде до комп’ютера, аби шукати в інтернеті  нові можливості для себе.  За статистикою 40 % сільських жінок мають вищу освіту, але доступ до інформаційних, фінансових, комунікаційних ресурсів залишається вкрай низьким. Безробіття – невід'ємна частина життя в сільській місцевості.