Цей фрагмент опублікували у день 100-ї річниці бою під Крутами “Центр історії Вінниці”.

Аверкій Гончаренко на момент зіткнення крутянців з більшовиками здійснював загальне керівництво українськими підрозділами.



— …в цім великім напруженні юнак Валентин Атамановський (студент Університету св. Володимира) подав мені телеграму, з якої я довідався, що Шевченківський полк з Ніжина виступив на з’єднання з наступаючими на нас більшовиками, себто наступає на нас із запілля. Атамановський був дуже відважний, а що найважливіше було у ньому цінного – це завжди прекрасний гумор. В цій рішальній хвилині він почав порівнювати наш бій з боями шведів і наших з москвинами під Полтавою… Та не було часу. Треба було йому сказати про правдивий стан нашого положення: наступ більшовиків не припиняється, Шевченківський полк є в двогодинній їзді від нас, повний потяг наших поранених бійців потребує опіки. Усе, що лишилося, не мало змоги впродовж цілого дня через часті атаки противника на найменший перепочинок. Отже, мушу вивести їх з бою без дальших втрат у людях і приготуватись для з’єднання з Чорними Гайдамаками у команді Симона Петлюри, які були вже на ст. Бровари. Атамановського я послав ще завидна до Студентської сотні з наказом про відворот на вказане їй місце. Відворот Студентська сотня мала розпочати першою. Сотник Лощенко ще за дня мусів від’їхати. З від’їздом нашої гармати по цілому фронті посилився енергійний наступ противника. Скрізь відчувався приплив нових сил…, — йдеться у повідомленні.



У повідомленні вказують, що це фрагмент з «Бюлетеня Союзу бувших українських вояків у Канаді» (Торонто, 1962).


Нагадаємо, сьогодні в Україні – День пам’яті героїв Крут. У Вінниці пройде марш