Більшістю голосів народних депутатів сьогодні, 6 грудня, Верховна рада у другому читанні проголосувала законопроект, який запроваджує кримінальну відповідальність за домашнє насильство і примус до шлюбу.

В пояснювальній записці до прийнятого законопроекту сказано, що тепер Україна дотримується норм Стамбульської конвенції та до Кримінального кодексу додає статтю про домашнє насильство.

В новій статті є визначення «домашнє насильство»: умисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство по відношенню до нинішнього або колишнього чоловіка чи дружини або іншого родича, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого.


Варіанти покарання за цей «новий» злочин будуть ось такі:


від 150 до 240 годин громадських робіт,
до 6 місяців арешту,
до 5 років обмеження волі
до 2 років позбавлення волі.



Крім того, у Кримінальному кодексі депутати передбачили кримінальну відповідальність за примус до шлюбу (або продовження примусово укладеного шлюбу, за примусове співжиття, примусовий шлюб з метою переміщення людини до іншої країни).

За таке тепер каратимуть щонайменше, арештом (до 6 місяців). Максимальне санкція нової статті – до 3 років обмеження або позбавлення волі на такий самий строк.


Прийнято #ЗП4952 щодо запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами?? pic.twitter.com/WNUGjajH6I
— Верховна Рада України (@verkhovna_rada) 6 грудня 2017 р.

 

Як розповів заступник начальника управління превентивної діяльності, начальник відділу дільничний офіцерів обласної поліції Руслан Петрунько, цього року від мешканців області надійшло більше 7 тисяч заяв про скоєння насильства в сім’ї.

– Факти сімейного насильства мали місце в більше, як 5 тисячах сімей, – каже полковник поліції. – У більшості випадків, у 88 відсотках, ініціаторами звернень були жінки. 10 відсотків випадків – зверталися, у 2 відсотках – діти.  

Як не дивно, але кількість чоловічих звернень постійно зростає. За словами Руслана Петрунька, їх за цей рік стало більше удвоє (+5%).

А в цілому кількість звернень дорослих і дітей про насильство в сім’ї протягом цього році зросла на 12,5%. А поліції це пов’язують зі збільшенням довіри населення до людей, які приїздять після виклику по «102».  

Понад 7 тисяч заяв про насильство в сім’ї




5 тисяч 700 кривдників притягнули до адміністративної відповідальності 
 

16 звернень стали кримінальними провадженнями, тому що кривдники завдали фізичних травм:
3 провадження – про тяжкі тілесні ушкодження,
13 – про тілесні ушкодження меншої важкості.



Потерпілі від домашнього насильства з криміналом – 15 людей:


11 жінок,
2 чоловіка,
2 дитини.   

Понад 1000 кривдників отримали захисні приписи



Тобто їм заборонено, наприклад, наближатися до жертви насильства, будь-яким способам намагатися встановити місце їх знаходження, або робити щось інше, що завдає болю жертві.
Виконання цих приписів контролюють дільничні офіцери поліції.




Та якщо брати «чисте» покарання за домашнє насильство (без супутніх кримінальних статей), то досі мала місце тільки адміністративна відповідальність:   

– Раніше був ще такий види стягнення, як штрафи, – каже Руслан Петрунько. – Але вони були неефективними і в більшості випадків сплачували ці штрафи самі ж жертви насильства…  

На питання, чи варто посилювати відповідальність для людей, які кривдять своїх близьких, полковник поліції відповів ось як:

– Затвердження Стамбульської конвенції, якою передбачено настання кримінальної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї, думаю, буде стримуючим фактором для насильників. Не завжди громадські роботи впливають на осіб, які вчиняють насильство в сім’ї. Кожний четвертий насильник повторно вичиняє насильство: 25% відсотків всіх звернень – це я повторні заяви про вчинення насильства в сім’ї.  

Повідомити про домашнє насильство можуть навіть сторонні люди – сусіди, родичі, співробітники кривдника чи жертви. Поліція зреагує навіть на повідомлення людини, яка не мешкає разом з сім’єю, де вчиняється насильство.
Єдина умова, аби покарали винуватого чоловіка чи винну жінку – жертва має у своєму поясненні підтвердити поліцейським, що факт психологічного, економічного чи фізичного насилля дійсно мав місце. Тобто писати звинувачувальну заяву їй (чи йому) не доведеться.

– В цьому році близько тисячі людей направили на проходження корекційних програм через вчинення ними насильства в сім’ї, – каже Руслан Петрунько. Тепер працюють такі програми скрізь. В минулому році 8 чи 10 районів корекційних програм не мали, бо психологи громадських організацій не йшли на співпрацю, а в окремих районах навіть не були виділені кошти під ці програми. У цьому році кошти є, програми працюють на 100 відсотків.      

Чи не уникають домашні насильники перевиховання на корекційних програмах? І чи дають ці програми узагалі результат?

– Із тисячі осіб лише одиниці не пройшли програми. Ухилялися. На них склали протоколи. Є, звісно, й такі, що вчиняють насильство в сім’ї три більше разів – 3% від загальної кількості, – відповів Руслан Петрунько.  

Він також розповів, що у більшості випадків, коли домашнім кривдником є жінка, жертви – діти. І у 72 випадках якраз неповнолітні мешканці Вінницької області самі подзвонили в поліцію, щоб повідомити про насильство.

– Якщо конфлікт відбувається між батьками, то в переважній більшості телефонують нам діти (90%) від 7-ти років, – каже Руслан Путрунько. – Думаю, вони знають, що треба повідомляти, з медіа ресурсів, з інтернету.

Читайте також: 

Сімейні скандали. Є у Вінниці і чоловіки-тирани, і жінки-маніпуляторки

Домашнє насилля: що робити, коли твій ворог - близька людинаТільки вони мають вигляд поліцейських. Як і для чого міняють дільничних?