"Ім'я Бога має бути забуте на всій території СРСР" - такою була головна вимога радянських властей.
Натомість з'явилася така релігія як комунізм, який розпочав своє існування під час Жовтневої революції 1917 року. Базовими для цієї релігії стали соціальні доктрини Маркса та Енгельса. Священними книгами комунізму була книга Маркса "Капітал" та 50 томів Маркса vs Енгельса. Коли ж влада зрозуміла, що церква є перешкодою для втілення певних планів, розпочалася так звана "безбожна п'ятирічка". Вона прагнула знищити усі релігійні організації. Метою другої п'ятирічки (1932-1937) було залучення всіх верств населення до касти антирелігійного спрямування. Планувалося закриття усіх церков і домів молитви, а згодом й ліквідація релігійних традицій та свят.
За словами Ярославського (головний "безбожник") "найголовнішим завданням держави є створення багатомільйонної антирелігійної організації". Союз безбожників переіменували на "Союз войовничих безбожників". Було створено близько 20 атеїстичних відділень, де навчали професійному атеїзму. Найцікавіше те, що серед так званих "безбожників" були зрадники, які таємно ходили до церкви і святкували релігійні свята. Дві "безбожні п'ятирічки", які зазнали фіаско, змусили владу фізично знищувати церкву та простих вірян.
1937-1941 рр. стали переломними, адже арештували близько 180 тисяч священиків, 110 з яких розстріляли, а решта зазнала репресій.
Під час Другої світової війни влада нарешті усвідомила, що повністю церкву важко знищити і розумнішим буде прийняти рішення про підпорядкування владі церкви. Своїм рабом же легше керувати.
Заборона релігії в Радянському союзі привела до зрозстання релігійності населення та як наслідок до створення незалежної української церкви. Упродовж панування комуністичної релігії утверджувався атеїзм та абсолютна зневіра населення. Через це люди стали рабами, які й знати не знали про власне походження.