«За людей воював, але не за тих генералів, які сидять у крєслах», - 19-річний Руслан із Житомира
Палата Руслана на першому поверсі хірургічного відділення. У два ряди під стінами стоять вісім ліжок. На столі біля вікна по невеликому телевізору показують новини. Поряд лежать цукерки, печиво й кілька яблук.