Коли представники старої влади, що не дуже зраділи втечі Януковича, почали загравати з Мацинюком, Швейбишом і їх гоп-компанією, вони і гадки не мали, якого монстра допоможуть виростити Тульчинському районі. Їх розрахунок був приблизно такий: з допомогою таких горлохватів, та брехунів швиденько та багато наробити пакості Роспутній Галині Григорівні, і вона піде. Вона їм не потрібна була на цій посаді . Потрібна була людина «своя». Галина Григорівна не могла їм бути «своєю» тому, що не приймала участі в їхніх схемах- оборутках. Керовані Бузіком, Побережником та Авраменком активісти народної ради не соромлячись неодноразово заявляли, що Роспутна на посаді голови РДА їх не влаштовує. На їх думку їх влаштовував Побережник, а ще краще Бузік. І вони прагнуть залишити на місцях старих керівників. Навіщо? Навіщо тоді український народ боровся, щоб керівники, які були в партії регіонів пішли з посад? Виходить, якщо їм потрібна стара влада – значить Тульчинська народна рада не має права називатись народною, тому-що стоїть і протестує вона не за народ, а за те, щоб в Тульчинському районі не відбулися зміни, яких давно всі чекали. І справа тут зовсім не в персоні Роспутної Г.Г, справа зовсім в іншому: хто-б новий не прийшов – це повинні бути або Новіков(7Б) або Онищенко(7А), або Марчук(7А), якого вигнали в свій час з налогової інспекції, або вже краще Побережник. Так як у вищевказаних кандидатів є ті, чи інші вади, що ставлять під сумнів можливість перебування на посадах – основна ставка робилась саме на Побережника. Кажуть , що в нього навіть немає ніякої статті, вписаної в військовий квиток ! Він влаштовує і Бузіка, і Авраменка і Швейбиша з Марцинюком.Влаштовує тому, що він давно « в темі» і є тим елементом ланцюжка, який поєднує інтереси спільного будівельного бізнесу корпорації «Бузік і Смолій корпорейшен» та районної ради в особі Авраменка, спільного бізнесу в аграрному секторі Тульчинщини в компанії « Авраменко енд Бузік технолоджі». Чому технолоджі, спитаєте ви ? Тому, що ці пани мають немаленький аграрний бізнес, зареєстрований на підставних осіб + сільгоспвиробники району гарненько спонсують того, кого треба, коли треба вирішити їх шкурні бізнесові питання. А це ціла технологія. Щоб розводити на гроші керівників сільськогосподарських підприємств треба мати певну практику і хист.Це не кожному під силу !
Чомусь саме за часів головування Бузіка в районі Смолій (власник згорівши коліс) став депутатом районної ради, став найліпшим забудовником – ремонтником в районі. Йому попадали самі ласі шматки з бюджетного будівельно – ремонтного пирога. Інші будівельники в районі тільки мріяти могли про такі замовлення. Державний службовець Бузік з приватним підприємцем Смолієм геть спільні наради систематично проводили в РДА. Засідали вечорами, довгими годинами працювали в кабінеті голови РДА міркували про розвиток власного бізнесу.. Я ж не повірю, що на не таку вже й велику заробітню плату Бузік спромігся придбати дві двохповерхові квартири в Вінниці на вул..( знаю , але поки не скажу)та зробити там євроремонт .? А може й повірю. Не їв, не пив, складав грошики років двісті – і придбав. Довгожитель. За менший термін такі гроші накопичити важкувато. А може йому ні ? Не знаю, не знаю.
Тому цей тандем Бузік – голова РДА та Авраменко – голова районної ради, в минулому голова районного держкомзему, влаштовував і Бузіка і Авраменка і Побережника, якому інколи щось і перепадало. Побережник та Авраменко – це хресні сини Анатолія Степановича. Він в свій час їх виростив, пригрів. Він вміє працювати з кадрами. Він їх ростить роками…. А вони йому потім вдячні, і не тільки на словах…. Про все це можна було б книгу написати. Але ще не на часі…
Тому наші герої Побережник і Авраменко вміло та вдало загравали , заграють та керують, так-так, керують компанією Марценюка-Швейбиша, яка для них і робить саму брудну роботу – тероризує Роспутну Галину. Хотілося б вірити в те, що Олексій Петрович та Віталій Іванович не зовсім втратили совість, але їх вчинки говорять про протилежне. Від них до народнорадівців регулярно надходять рекомендації, як знищувати та принижувати Роспутну. В райдержадміністрації вже давно всі знають – Якщо Авраменко чи Побережник мають можливість засунути ножа в спину Галині Григорівні - вони завжди, з охотою це зроблять. Це вже було, і не раз було…
Але, коли в їхній компанії з»явився такий-собі Ваня Стєфанцов. Вищезгадані персонажі замислилися: Евріка! Евріка! Стєфанцов і може очолити район! Він хлопець в доску свій. Служив в міліції разом з побратимом Цмовзом, має досвід роботи в РДА. Такий керівник їм підходить ! Розпочали Олексій Петрович з Віталієм Івановичем процес імплементації Стєфанцова до власної народної ради. Дали доручення пану Івану – він його виконав( придбав та завіз на Схід бронежилети, які потім виявилися неякісними). Перевірку пройшов, пропіарився на всю катушку – майже герой ! Саме інтересне в тому, що всі, хто працював в міліції разом зі Стєфанцовим, не можуть про нього нічого доброго сказати, або просто згадати не можуть нічого хорошого…. Не знаю навіть, як – так ? Гарно відгукуються про нього тільки Цмовз та Авраменко. Тільки вони розгледіли в новоспеченому кандидатові на посаду голови РДА якісь хороші риси керівника …..
Зроблю невеличкий екскурс до моральних якостей того самого Авраменка. Коли на одній із сесій Тульчинської районної ради Осаула Олег запропонував депутатам визначитись, чи підтримують вони політику і дії чи засуджують , на той час, президента Януковича, - Авраменко Олексій сказав , що він з народом. Його перепитали вдруге, чи засуджує він кримінальні дії злочинної влади Януковича проти українського народу, і тут Авраменко сказав, що він з народом. Він не сказав, що засуджує. Не сказав. Не має права такий керівник головувати в районній раді, коли в часи розстрілу студентів на Майдані, він ще не визначився відносно своєї громадянської позиції. Не має права Авраменко співати гімн України. Тому, що не козацького він роду, і коли постало питання , не зміг він не тіло навіть , а тільки душу положити за нашу свободу…… Зараз він лице якої влади ? Старої чи нової? Тому і підбирають такі Авраменки і Побережники з Бузіками таких керівників, яким похеру і про що в гімні України слова говорять. Навіщо вони, такі слуги народні, на посадах потрібні Тульчинській громаді? Задумайтесь, люди.