Лісівники області вже п’ятий рік поспіль пропонують колегам хоч на трішечки відчути на собі, яка вона, праця у лісі. Щороку для ділянки журналістського лісу обирають цікаві місця. Цьогоріч же журналісти потрапили в місце унікальне – на Овруцько-Словечанський кряж.

Незвичайність цієї місцини усвідомлювали й наші предки, а пояснити це з наукової точки зору взявся на початку минулого століття відомий земляк:
"Академік Тутковський впродовж шести років досліджував, що ж це за явище таке – Овруцько-Словечанський кряж, чому тут береза змінюється сосною, сосна – дубом, чому тут таке розмаїття. І з'ясувалося, що цей кряж, як і все наше Полісся – дуже мінливий. І він назвав цей кряж "Єллоустонським парком в мініатюрі". Кряж тягнеться від Овруча і до села Червонки, його протяжність майже 50 кілометрів, його ширина – від чотирьох до семи кілометрів. І тут унікальний рослинний світ: у нас є тундрові рослини, тайгові рослини, рослини Кавказу", – розповіла колишній багаторічний головний лісничий Словечанського держлісгоспу Ніна Мельниченко.
Вже в новітній історії тутешні ліси відчули на собі вплив радіації – після Чорнобильської катастрофи частина дерев хворіє. Ділянка для роботи журналістів теж з'явилась після вирубки таких дерев, каже лісничий Можарівського лісництва Олександр Єфімов:
"Дерева захворіли, ми призначили суцільну санітарну рубку, зрізали їх. Основна причина пошкодження і загибелі лісу – це вплив Чорнобильської катастрофи. Це ніби реконструктивна ділянка, ми відновлюємо ліс, який не досяг віку товарної зрілості, тобто, ми допомагаємо природі відновити ліс".
Аби мас-медійники працювали активніше та результативніше, господарі потурбувалися про заохочення. Про це говорив директор Словечанського держлісгоспу Олександр Павлушенко:
"Порадившись із головою профкому, ми вирішили зробити такий невеличкий конкурс. Працюйте, покажіть, що ви любите природу, любите садити ліс, і кожний з вас отримає невеличкий подаруночок на згадку про лісівників".
Невідомо, що спрацювало більше – обіцяні призи чи можливість кардинально змінити вид діяльності, але із завданням журналісти впоралися. Посадили сіянці сосни та берези на ділянці майже один гектар. Кажуть, враження незабутні, особливо у тих, хто взяв участь у цій акції вперше:
"Я багато матеріалів зробила про ліс. А коли вперше спробувала сама посадити цей маленький саджанець, ці відчуття просто неможливо передати. Я тепер відчула, яка копітка і нелегка праця у лісівників, я тепер набагато дбайливіше ставитимуся до природи", – розповіла кореспондент Українського радіо Надія Петрина. А журналістка "Житомирської хвилі" Вікторія Пилипчук просто не приховувала захвату:
"Відчуваю нестримну радість від того, що роблю щось дуже класне, щось таке, чим можу віддячити природі. Ми показуємо, що не тільки можемо щось брати від природи, ми можемо щось давати. Людина проживе життя, а те, що вона зробить, дерева, які вона посадить, залишиться після неї".
Після житомирських журналістів вже залишились ділянки лісу у п’яти лісгоспах – Городницькому, Народицькому, Новоград-Волинському, Бердичівському та Словечанському.

















Фото: Вікторії Пилипчук.