Последние комментарии

Дата: 19.11.2015 11:35   Автор: Експерт

Що стосується доданої до заяви відповіді Житомирського відділення АМК України, то предметом його перевірки були зауваження саме до тексту інформаційної статті і жодних претензій до виду діяльності ТОВ не висувалося. За вказане порушення компанія на даний час проводить оплату штрафних санкцій.
Компанія здійснює інформаційно-консультаційний та юридичний супровід послуг щодо участі у програмі надання позик у групах та відповідно до умов участі у програмі, проводить документальне оформлення діяльності програми. Жодних умов надання кредитів не містить ні наша стаття ні умови
договорів. Вказані послуги відповідно до чинного законодавства не підлягають ліцензуванню. Оскільки, у п.5 ч.1 ст.1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадах, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Тобто, законодавець чітко визначив, що істотною умовою при визначенні юридичної природи фінансової послуги – є мета операції - вона має бути спрямована або на отримання прибутку або на збереження реальної вартості фінансових активів і відсутність такої істотної ознаки унеможливлює кваліфікацію певної операції як фінансової. Таким чином, операції, які за своїм змістом (своїми критеріями) не підпадають під зазначену дефініцію, не будуть підпадати під дію Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Від залучення платежів згідно договору про участь у програмі товариство прибутку не отримує і збереженням їх реальної вартості не займається. Прибуток товариство отримує лише від надання інформаційних, консультаційних, роз'яснювальних та довідкових послуг (допомога при укладанні договору, заповнення заявок на розподіл, тощо). Крім того, ч.4 ст.5 Закону вказано, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
Саме на підставі ч.4 ст.5 вказаного Закону і було приняте Розпорядження державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №5555 від 31.03.2006 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2006р. за №477/12351), на підставі якого товариство і здійснює свою діяльність, а також відповідно до гл.71 Цивільного кодексу України.
Ще одним підтвердженням відсутності необхідності отримання ліцензії є простий аналіз між п.1.2 «Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», затверджених Розпорядженням Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №1676 від 09.10.12р. та умов договорів щодо участі у програмі, які укладає товариство. Відповідно з Ліцензійними умовами при адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах предметом розподілу між учасниками є тільки заздалегідь визначений товар, кількість учасників групи має бути чітко визначена, обов’язкова наявність договору між адміністратором та постачальником товару, при отриманні свідоцтва на товар його вартість перераховується виключно постачальнику, товаром не можуть бути грошові кошти. Тобто, кінцевою метою вказаної програми є придбання товару на користь учасника і заборонена виплата йому вартості товару у грошовій формі. Кошти фонду учасників знаходяться у власності адміністратора і він на власний розсуд визначає постачальника певного товару та його ціну. На відміну від вищевикладеного, кінцевою метою участі у програмі товариства є надання учаснику позики (з оформленням відповідного договору), не вимагається від учасника використання отриманих коштів виключно за їх призначенням вказаним в договорі, кошти фонду учасників не переходять у власність товариства (обліковуються на окремому рахунку, не розміщуються на депозитних та інших доходних рахунках і не використовуються у господарській діяльності адміністратора).
На підставі викладеного чітко видно, що діяльність товариства жодним чином не відноситься до фінансових послуг у розумінні ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому відповідно до чинного законодавства не потребує ліцензування. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до «Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» №5555 від 31.03.2006 року, яке прийнято відповідно до п.4 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та параграфа 1 гл.71 Цивільного кодексу України.
Такий же висновок неодноразово зазначений у рішеннях судів різних рівнів, в т.ч., постанові Корольовського райсуду м.Житомира від 14.04.15р. та ухвалах ВССУ від 01.04.15(справа №6-46495св14), від 24.06.15р.(справа №6-1442св15), від 12.08.15р.(справа №6-18952св15), де зазначено, що чинним законодавством не передбачено отримання ліцензії для надання послуг з адміністрування фінансових активів для отримання грошей у позику в групах.

Дата: 19.11.2015 11:33   Автор: Експерт

Що стосується доданої до заяви відповіді Житомирського відділення АМК України, то предметом його перевірки були зауваження саме до тексту нашої інформаційної статті і жодних претензій до нашого виду діяльності не висувалося. За вказане порушення компанія на даний час проводить оплату штрафних санкцій.
Компанія здійснює інформаційно-консультаційний та юридичний супровід послуг щодо участі у програмі надання позик у групах та відповідно до
умов участі у програмі, проводить документальне оформлення діяльності програми. Жодних умов надання кредитів не містить ні наша стаття ні умови
договорів. Вказані послуги відповідно до чинного законодавства не підлягають ліцензуванню. Оскільки, у п.5 ч.1 ст.1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадах, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Тобто, законодавець чітко визначив, що істотною умовою при визначенні юридичної природи фінансової послуги – є мета операції - вона має бути спрямована або на отримання прибутку або на збереження реальної вартості фінансових активів і відсутність такої істотної ознаки унеможливлює кваліфікацію певної операції як фінансової. Таким чином, операції, які за своїм змістом (своїми критеріями) не підпадають під зазначену дефініцію, не будуть підпадати під дію Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Від залучення платежів згідно договору про участь у програмі товариство прибутку не отримує і збереженням їх реальної вартості не займається. Прибуток товариство отримує лише від надання інформаційних, консультаційних, роз'яснювальних та довідкових послуг (допомога при укладанні договору, заповнення заявок на розподіл, тощо). Крім того, ч.4 ст.5 Закону вказано, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
Саме на підставі ч.4 ст.5 вказаного Закону і було приняте Розпорядження державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №5555 від 31.03.2006 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2006р. за №477/12351), на підставі якого товариство і здійснює свою діяльність, а також відповідно до гл.71 Цивільного кодексу України.
Ще одним підтвердженням відсутності необхідності отримання ліцензії є простий аналіз між п.1.2 «Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», затверджених Розпорядженням Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №1676 від 09.10.12р. та умов договорів щодо участі у програмі, які укладає товариство. Відповідно з Ліцензійними умовами при адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах предметом розподілу між учасниками є тільки заздалегідь визначений товар, кількість учасників групи має бути чітко визначена, обов’язкова наявність договору між адміністратором та постачальником товару, при отриманні свідоцтва на товар його вартість перераховується виключно постачальнику, товаром не можуть бути грошові кошти. Тобто, кінцевою метою вказаної програми є придбання товару на користь учасника і заборонена виплата йому вартості товару у грошовій формі. Кошти фонду учасників знаходяться у власності адміністратора і він на власний розсуд визначає постачальника певного товару та його ціну. На відміну від вищевикладеного, кінцевою метою участі у програмі товариства є надання учаснику позики (з оформленням відповідного договору), не вимагається від учасника використання отриманих коштів виключно за їх призначенням вказаним в договорі, кошти фонду учасників не переходять у власність товариства (обліковуються на окремому рахунку, не розміщуються на депозитних та інших доходних рахунках і не використовуються у господарській діяльності адміністратора).
На підставі викладеного чітко видно, що діяльність товариства жодним чином не відноситься до фінансових послуг у розумінні ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому відповідно до чинного законодавства не потребує ліцензування. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до «Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» №5555 від 31.03.2006 року, яке прийнято відповідно до п.4 ст.5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та параграфа 1 гл.71 Цивільного кодексу України.
Такий же висновок неодноразово зазначений у рішеннях судів різних рівнів, в т.ч., постанові Корольовського райсуду м.Житомира від 14.04.15р. та ухвалах ВССУ від 01.04.15(справа №6-46495св14), від 24.06.15р.(справа №6-1442св15), від 12.08.15р.(справа №6-18952св15), де зазначено, що чинним законодавством не передбачено отримання ліцензії для надання послуг з адміністрування фінансових активів для отримання грошей у позику в групах.

Дата: 19.11.2015 00:17   Автор: вв

Правильные координаты представительства данной компании в Житомире :
10002, Житомирська обл., місто Житомир, МАЙДАН ПУТЯТИНСЬКИЙ , будинок 2, офіс 618
контакты:
+380674111374
Факс: 55 83 35

Дата: 19.11.2015 00:12   Автор: вв

http://www.vash-dogovir.com.ua/ekonomkomfort/

ТОВ “ЕКОНОМКОМФОРТ” займається діяльністю, яку називають „надання позик (кредитів) шляхом адміністрування коштів учасників груп”. Чинним законодавством заборонено надавати такі послуги. Як правило, подібні схеми застосовуються до громадян, які в силу життєвих обставин терміново потребують грошових коштів (наприклад, на лікування), але не можуть отримати кредит у банку або іншій фінансовій установі. Користуючись скрутним фінансовим становищем та необізнаністю громадян, пропонується отримати позику (кредит) на вигідних умовах і, як правило, без будь-яких документів про доходи, але за умови попередньої сплати грошових внесків. При цьому, зазвичай, строк надання обіцяної позики (кредиту) згідно з умовами договору взагалі є невизначеним, але громадянин зобов’язаний сплачувати внески та здійснювати погашення позики (кредиту), навіть якщо остання не була видана.

Діяльність з надання позик (кредитів) шляхом адміністрування коштів учасників груп подібна до фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, проте відповідно до чинного законодавства діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах не передбачає надання позик (кредитів) та залучення коштів від фізичних осіб для надання цих позик (кредитів). Разом з цим, надання фінансових послуг, не включених до переліку фінансових послуг, визначеного частиною першою статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, забороняється.

Іншими словами компанія ТОВ “ЕКОНОМКОМФОРТ” займається незаконною діяльністю. Повернути сплачені кошти можливо у судовому порядку, у Реєстрі судових рішень уже є ряд судових рішень по цій компанії, де її діяльність визнана пірамідальною схемою, а самі договори недійсними, як такі, що укладені з використанням нечесної підприємницької практики.

Дата: 19.11.2015 00:03   Автор: вв

http://www.amc.gov.ua/amku/control/zhy/uk/publish/article/82906
ЖИТОМИРСЬКЕ ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ОШТРАФУВАЛО ТОВ “ЕКОНОМКОМФОРТ” НА 68 000 ГРИВЕНЬ ЗА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ВВОДИТЬ В ОМАНУ

Так, відділенням за результатами розгляду заяви встановлено, що зміст розміщеної ТОВ “ЕкономКомфорт” в рекламно-інформаційній газеті рекламної статті «Як вигідно позичити гроші», якою передбачено спрощену форму отримання грошей (позик), не відповідає фактичній процедурі отримання позик у цього суб’єкта господарювання, не містить повної інформації щодо порядку та форми надання послуг.

Фактично Товариство надає послуги по створенню груп для накопичення коштів учасників цих груп з ймовірністю в подальшому надання позики.

Відділенням доведено, що зміст поширеної рекламної інформації є таким, що вводить в оману внаслідок замовчування окремих фактів.

Надання споживачу позики Товариством можливе лише за умови укладення договору адміністрування, за яким Товариство зобов’язується вчиняти від імені і за рахунок учасника певні юридичні дії.

Однак, умов, які є обов’язковими для отримання споживачем позики (оформлення коштів), у розміщеній Товариством рекламі не зазначено. Зокрема, оголошення не містить найважливіші умови видачі позики, а саме: адміністрування придбання у групах, надання позики в міру накопичення коштів у фондах групи, формування фонду групи за рахунок внесків усіх учасників групи. Також, не зазначено, що термін від укладання договору за програмою придбання товарів у групах до отримання позики може складати кілька місяців, а може не наступити взагалі.

Тому адміністративною колегією Відділення визнано, що зазначені вище дії ТОВ “ЕкономКомфорт” є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману

Дата: 18.11.2015 22:17   Автор: олег

також до предмету регулювання цивільного права. Статтями 28 і 32 Конституції України, а також статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України закріплюється право кожного на повагу до його гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації. Так як ти Шпак нарушила мої права прийдеться віповідати

Дата: 18.11.2015 22:14   Автор: Олег

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

26 серпня 2015 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., з участю секретаря Козак М.В., прокурора Левицької М.О., слідчого Федаша І.Л., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого на посаді директора ТзОВ «Економ-Комфорт», раніше не судженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в с т а н о в и в :

в провадженні СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області знаходяться матеріали досудового розслідування за № 12015140040001570, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Старший слідчий СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора прокуратури Личаківського району м.Львова ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання споживчих кредитів, розробив схему, відповідно до якої особи, які бажали отримати споживчий кредит в сумі від 25 000 до 150 000 гривень, повинні були внести на рахунок ТзОВ «Економ-Комфорт», де директором був ОСОБА_1, фінансову заставу як забезпечення отримання кредиту. Продовжуючи свої дії, спрямовані на створення умов по заволодінню грошовими коштами громадян з цією метою ОСОБА_1 взяв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА, 73 корпус 8, офіс 413, де розмістив офіс ТзОВ «Економ-Комфорт», з відкриттям у ПАТ «УкрСиббанк» поточних рахунків в національній валюті, у ПАТ «ВТБ БАНК» поточного розрахункового рахунку, яке згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не мало права займатися фінансовою діяльністю. Крім цього ОСОБА_1 прийняв на роботу в даний офіс на посади «менеджерів» працівників, забезпечивши їхнє навчання по залученню грошових коштів потерпілих на рахунки вказаних підприємств. Для інформування населення про можливість отримання споживчих кредитів організував подання рекламних оголошень в друкованих засобах масової інформації та розклеювання рекламних оголошень на території міста Львова. Для введення потерпілих в оману, ОСОБА_1 розробив загальний для підприємства текст договору та додатків до нього, який укладався між його підприємством та потерпілими, склавши текст таким чином, що в ньому не було зазначено інформації щодо надання потерпілим коштів в кредит (позики) та отримання від них будь яких внесків. З метою привласнення грошових коштів потерпілих, які поступали на розрахункові рахунки підприємства, ОСОБА_1 перераховував дані безготівкові кошти на карткові рахунки, відкриті у ПАТ «УкрСиббанк», після чого знімав готівкою. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, протоколом допиту свідка ОСОБА_34 та ОСОБА_35

Заслухавши думку слідчого та прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваного, який просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не має наміру впливати на потерпілих і свідків, ознайомившись з матеріалами клопотання, враховуючи особу підозрюваного, те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, такий раніше не суджений, офіційно працює, зявляється на виклики до слідчого, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, тому, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, а до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 194, 196, 395 КПК України,

у х в а л и в :

клопотання старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого на посаді директора ТзОВ «Економ-Комфорт», раніше не судженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за місцем його фактичного проживання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:

-не відлучатися за межі населеного пункту та місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду;

Розяснити підозрюваному ч.5 ст.181 КПК України.

Строк дії ухвали становить два місяці.

Ухвалу передати в Личаківський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного ОСОБА_1, про що необхідно повідомити слідчого.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Грицко Р.Р.

Дата: 18.11.2015 22:14   Автор: Олег

ТОВ економ комфор нарушае права людей ст 205 кк ,34 першої частини пункт 1 ,Ст4 ч1 п4 п.11-1 ч.1 ст.4 , ст19 ч2 п4,5 ст 629 ч2 цк так же нема ліцензії підете ви по

Дата: 18.11.2015 16:18   Автор: Шпак Олександра

Серед низки європейських країн, і таких як Німеччина, Франція, Чехія, Польща, Австрія, передбачена кримінальна відповідальність за наклеп.
Потрібно зауважити, що немайнові особисті (приватні) права осіб, якими є честь, гідність, репутація, відносяться також до предмету регулювання цивільного права. Статтями 28 і 32 Конституції України, а також статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України закріплюється право кожного на повагу до його гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації.

Дата: 18.11.2015 16:07   Автор: Шпак Олександра

Рада підтримала введення відповідальності за розповсюдження наклепу, в тому числі в інтернеті.
Відповідне положення закріплене в законі №3879 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян".
Згідно з законом, Кримінальний кодекс України, стаття 151 "Наклеп":
Під наклепом розуміється "умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи".
В якості покарання передбачено "штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року".
Окремим пунктом виділено "наклеп у творі, що публічно демонструється, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп".
Таке порушення карається штрафом "від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року".
В той же час наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, тепер може каратися виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до двох років.