— Коротше, для чого їхати до Норвегії?, — починає Андрій Рибачок, засновник туристичного клубу “Бідняжки”.

У минулому році тур-клуб організував дві 12-денні подорожі до Норвегії, яка вважається однією із найдорожчих країн Європи.




— Головне у цій подорожі — природа! Норвегія — це втілення свободи. Ті, хто вже подорожував по старій Європі, не побачать тут помпезної архітектури. Вона буде вражати вас хіба що своєю простотою і водночас вишуканою красою, — розповідає Рибачок.


Гори тут перемежовуються із долинами, дороги скоріше можна назвати серпантинами — більшість із низ звивисті та небезпечні своїми різкими поворотами. Тому подорожувати Андрій радить літаком. І тут же додають, що такий варіант — не для бюджетної групової подорожі.


— За час нашої подорожі ми їхали автобусом, пливли на паромі, знов їхали автобусом, потім — знов пливли на паромі. І за цей час проживали у хостелах, кемпінгах чи ночували у автобусі, — розповідає мандрівник. —  Але нехай вас це не лякає, адже скажу з досвіду попередніх подорожей: компанія збирається відмінна. Учасники минулих двох поїздок до цього часу спілкуються, і дружать сім'ями.


Від чого доведеться відмовитися?


— Єдине, чим доводиться поступатись у цій подорожі — так це особистим простором. Бо номери каюти чи хостелу — чотиримісні, кімнати у кемпінгу — чотиримісні чи шестимісні. За простір доведеться платити: береш, приміром, двомісну каюту, і витрати на житло стають автоматично вдвічі дорожчими, — знизує плечима Андрій Рибачок.


Альтернативу “Бідняжки” все ж знайшли: якщо серед мандрівників є пари, їх селять по двоє у чотиримісні номери, також є так звані “хлопчачі” та “дівчачі кімнати”. Саме таке поселення туристів і є основною причиною низької ціни туру.


— Є подорожі, які залишають особистий простір, і люди там не дуже згуртовані. А от саме ця подорож сама по собі всіх гуртує, бо, як не крути, 12 днів пліч-о-пліч, це постійне спілкування всюди, — каже Олександр Антонюк.




Економія в Польщі

Організатори подорожі кажуть: добре продумали логістику витрат туристичної групи, перш ніж вирушати у мандри. Головний задум був брати їжу у Польщі або Україні, а не “затарюватись” у Норвегії.


— Бо там кока-кола коштуватиме 100 гривень, хот-дог — 200 гривень. Тож так, як це країна дорога, то основну їжу краще брати із собою, якщо не збираєтесь харчуватися сублімованою. “Бідняжки” купують її у Гданьську, — каже Олександр.


Згідно із європейською стандартизацією українці не можуть вивозити з України в ЄС консерви, молочні продукти і т.д.


— Хтось, звісно, заникав — але тут нема гарантії: ви можете закупитись і все викинути. Тому основні продукти закупаємо у Польщі — тут ціни відносно недорогі, — каже Андрій Рибачок. І додає: — А от енергетичними батончиками краще запастися ще із України: вдома вони дешевші, та й таку їжу на кордоні пропустять.


Дорога Польщею особливо не вражала вже досвічених мандрівників, а от у Швеції картинка навколо вже відчутно змінилась, ставши більш скандинавською. У першій частині подорожі шведський Стокгольм можна побачити тільки мимохідь, по дорозі до Осло, але на зворотньому шляху у мандрівників було годин із 10 для того, аби оглянути визначні місця шведської столиці.

“На роботу — темно,з роботи — темно”


— Для більшості бувалих мандрівників Осло — це "Хмм, понятно". Є там багатоповерхівки модернові, та, загалом, нічого величезного, помпезного і пафосного у Осло ви не побачите. У місті переважає природа: там дуже багато парків. Серед усіх виділяється парк Вігеланда: виставка 212 скульптур норвезького скульптура Густава Вігеланда. Більшість із скульптур —  сюжети із людського життя: відносини між чоловіком і жінкою, дорослими і дітьми та інші аспекти людського буття, — розповідає слухачам Андрій Рибачок.


Як виявилось із першої самостійної подорожі “Бідняжок”, у столиці Норвегії живе знайома одного із організаторів.


— Дівчина сама родом із Хмельницька. Вона розповіла, що у перші місяці життя у Норвегії їй було незвично від темних днів: зимою йдеш на роботу — темно, виходиш з роботи — темно. Так, фактично і дня не бачиш. Кажуть, саме через нестачу сонячного світла тут у “темні” місяці трапляється найбільше самогубств.


Селфі біля льодовика, що тане

На Нігардзбрін, найбільший льодовик Європи, мандрівники потрапили на п’ятий день подорожі.


— Йому приблизно 2,5 тисячі років. У сонячну погоду лід виглядає неймовірно синім. Де-не-де він сповзає і буквально утворює борозни у горах. Він постійно тане: навіть ми у розрізі трьох наших подорожей минулого року бачили зміни. Так що якщо відкладати поїздку надовго, то можете вже льодовика і не застати, — розповідає Олександр.


Знаходитися там небезпечно: всюди є попереджувальні знаки, а шматки льоду, які відколюються, — по 5-10 метрів завтовшки.


— Там є стрічка, за яку не можна переходити. І ми нікому не рекомендуємо це робити. Зрозуміло, що всі полізуть, хоча цілком достатньо на фоні льодовика сфотографуватися — і все. У нас у другій групі були дівчата, особливо схильні до фотоголізму. Просто вже залазили на той лід, заходили за попереджувальні знаки: “Сфоткай мене так, а ні, по-інакшому!”. Німці, що теж прийшли подивитися на льодовик, дивилися на це все і вигукували: "Крейзі, крейзі!", — посміхається Рибачок.  


Сальто на Язиці троля

Язик троля — це перлина усіх двох норвезьких подорожей, у яких побували “Бідняжки”. Це скеля, що підноситься на 700 метрів над озером Рінгедалсватн.

Колись, зітхають Рибачок та Антонюк, уверх до неї ходив фунікулер. Тепер він поламаний, і йти мандрівникам доводиться пішки, а це 11 кілометрів угору, та 14 кілометрів(трохи в обхід) — назад. Увесь похід займав близько 13 годин, кажуть вони.


— Радимо дуже серйозно підготуватись і у плані одягу та спорядження. Бо угорі може бути дуже холодно. А там ви однозначно проведете щонайменше годинку-півтори, бо у літній період своєї черги на фото доводиться чекати хвилин 40 у середньому. І ще: тут реально потрібно мати гарне взуття, адже дорога уверх камениста, і кілька разів доведеться і ноги замочити, — каже слухачам Рибачок.


— Перший етап підйому — це найбільш різкий набір висоти. Його, в принципі, нормально проходиш, але загнати себе тут дуже просто. Тому ми радимо готуватись до цього походу — наприклад, ходити пішки дев’ятиповерхівкою вгору-вниз. Далі йти буде легше. Але воно того варте: пейзажі, що бачиш із Язика троля, реально просто затьмарюють свідомість, — каже Олександр.

— Ага, — іронічно піддакує йому Андрій Рибачок і каже вже аудиторії:

— Коли Саша вибіг фотографуватись на Язику вже втретє, то я на 150 мовах чув, що про нього думають ті туристи, які чекали у черзі. Із цікавого був іще Коля-спортсмен із нашої групи, що трохи чудив там. Прямо на скелі влаштував сальто вперед-назад, звішані у прірву ножки-ручки. Я вам цього не раджу робити, але вже самі дивіться. Кожен його стрибок на скелі — то для нас був мікроінфаркт.

Українські мандрівники там також стали свідками напрочуд романтичної сцени: наречена та наречений задумали влаштувати на скелі над прірвою фотосесію. Вони поставили у чергу купу своїх друзів, які поступилися їм можливість зробити фото. Молоді перевдягнулись у святкові вбрання і встигли зробити неймовірні фото.

Що взяти із собою у подорож до Норвегії?

Поїздка із "Бідняжками" до Норвегії коштуватиме вам 400 євро, якщо у вас є клубна карта, та 440 євро, якщо ви у клубі новачок. Але незалежно від того, збираєтеся ви туди компанією, чи в одиночку, поради від Андрія Рибачка та Олександра Антонюка точно допоможуть зробити подорож приємнішою і дешевшою. 

1. Харчування.

Окрім того, що можна закупити усе необхідне у Польщі,  є ще одне відкриття “Бідняжок” — сублімована їжа "Харчі" та "Їдло", де є все: від супу до енергетичних батончиків. Заварюється окропом, а його завжди десь можна, як кажуть, нарішати. Не забудьте в Україні  різними солодощами та батончиками запастись.

2. Одяг.

Краще підготувати увесь туристичний. Це трекінгові штани та трекінгове ж взуття із фіксованими стопами, бажано — високе, бо коли йдете по скелях — є дуже великий ризик травмувати ногу у голіностопі. Це і трекінгові вітровки, і термоодяг. Важливо мати на собі три шари одежі: термоодяг, флісовий одяг і водонепроникна куртка. А штани підійдуть термо чи трекінгові. Ще треба зручний рюкзачок, щоб помістити туди їжу, що знадобиться в поході. Необов'язково за усім цим йти до брендових магазинів. Для такого є стоки та секонди. Наприклад, за м'ясним павільйоном на Центральну ринку є стокові ларьки, де продають трекінкове німецьке взуття по 500 гривень.

3. Кемпінг та риболовля.

Щоб жити в кемпінгу, треба добрий двошаровий намет та каремат. Якщо треба, ми підкажемо, де прокат. Можна взяти намет на кількох людей , і тоді можна буде суттєво зекономити на оренді.

Усі фото, використані у статті, зроблені учасниками подорожі від тур-клубу "Бідняжки". Більше фото - у дописі на Фейсбуці.